Данський письменник Томас Рідал, новий голос у скандинавській чорній літературі (ще не досягнув Джо Несбо, Камілла Лакберг і багато інших...) Маючи за плечима півдюжини романів, він пару років тому запропонував екзотичний сценарій для читачів своєї країни, за допомогою якого можна розбити національні кліше історії при слабкому освітленні, в крижаних умовах його скандинавська земля.
А потім повіз свій четвертий роман на Фуертевентуру. Це був Пустельник. Історія, яка, незважаючи на те, що вона була дуже успішною в Данії, прибула до Іспанії з цією популярною вітолою, яка розташована на батьківщині, і правда в тому, що вона трохи здулася.
На мою думку, проблема була більше в самому перекладі, у відсутності відповідності підморгування та ресурсів з однієї мови на іншу.
Бо правда в тому, що спочатку історія виглядала добре, але поступово вона відшаровувалась через цей скрип, який більше пов’язаний із буквальністю перекладу та браком ресурсів для перенаправлення іронії та риторики, типових для датської країни. .
І все ж у цій другій частині здається, ніби перекладача змінили. Тому що розповідь розвивається з іншою швидкістю, більш природно, з Ерхардом, абсолютним героєм, який краще розуміється на цьому. (Те, що хлопець таксист, грає на фортепіано і в кінцевому підсумку доглядає за стадо кіз, можна припустити як дивовижну характеристику чи справжній гротеск, залежно від того, передано найбільш достовірний задум автора чи ні)
У цьому романі ми знаємо аспекти Ерхарда, відлюдника, які в першій частині ми навіть не могли уявити. І справа в тому, що доля унікального героя, який віддає перевагу анонімності, може бути змінена назавжди у світлі подій, які відбуваються, коли він вирушає на нову місію з особливим акцентом на імміграції африканців, які шукають паспорт на острів прямо в жадану Європу.
Тепер можна купити роман Зниклий, нова книга Томаса Райдала, тут: